Перевірка обставин спроби самогубства 25-річного хлопця

57

В поліції нам розповіли, що роблять їх працівники у справі 25-річного студента Житомирського училища–інтернату  Влада Мирончука, який 24-го травня намагався стрибнути з 4-ого поверху навчального корпусу.

«За фактом спроби суїциду на даний час в поліції Житомирським відділом проводиться перевірка.», - коментує Алла Ващенко, працівниця Нацполіції в області, - «Зокрема, працівники поліції встановлюють усі обставини і, основне, причини, які могли призвести до фатальної події. На даний час вся інформація отримана безпосередньо від цього хлопця, інформація з навчального закладу, інформація з попередніх його місць навчання, перебування. Збирається, перевіряється. І вже за результатами перевірки можна буде говорити про всі обставини і причини, чи  мають вони кримінальний чи адміністративний характер».

Це кадри, які ми знімали 30-го травня.

Влад Мирончук -хлопець, який намагався вчинити самогубство:

«24 числа я вийшов. Зателефонувала мені заступник директора Сахневич Ірина Дем’янівна. Попросила , щоб я піднявся до неї в кабінет. Я піднявся, навіть не роз’яснивши , що сталося, вона одразу ж на мене накинулася , щоб я віддав телефона, якого я забрав у учня студена….»

Ірина Сахневич, заступник директора інтернату, цюситуацію коментує так:

«Діти його бояться, тому що вони знають , що він тричі був у тюрмі…Кажу – що ми будемо робити? Він каже – я віддавати нічого не буду! І взагалі , цей телефон у мене в ремонті , я його упустив , він у мене в ремонті…у мене є свідки. Свідки , там – учні…»

Це Настя, яка заходила до Володимира, власника телефону:

«…я прийшла до нього у кімнату …він з Владом жив, попросила у нього подзвонить. А він тримав у руках телефон свій старий. Я кажу , а де твій, що тобі мама купила? Каже, я віддав ,Владу , навіщо він мені потрібен! Я з нею не бажаю спілкуватися, і нічого про неї мені не повинно нагадувати. Все».

«Якраз сидить Палюга», - каже Ірина Сахневич, – «Ти йому дарував телефон? А він говорить , що ні. Поліцейським каже  - Ні. Я йому не дарив телефон , я йому дав телефон. Але він мав мені повернути цей телефон. Тоді поліцейські кажуть – Дорогенький , тоді є два варіанти – або ти віддаєш телефон і це буде мирна угода. Або ми зараз беремо заяву і розпочинаємо справу на тебе.»

Влад згадує:

«Я спустився , тут поседів….у мене просто серце вистрибувало , я поседів… подумав , тільки я не пам’ятаю, як я туди виліз. Я в афекті уже був. І сам набрав поліцію, щоб мене заспокоїли… Приїхала поліція , потім прийшов Максим , мій товариш…»

Товариш Максим говорить:

«Він дозволив мені підняться…да я його вислухав . Ми спустилися , я його проводив до карети швидкої допомоги.»

Це соціальний педагог Наталія Чісліна, яка супроводжувала Влада до лікарні:

«Там його оглядали троє лікарів. Кожен спілкувався з ним окремо. Вони сказали , що дуже адекватна людина. Просто в нього був нервовий зрив і ніяких також психічних відхилень вони у нього не побачили».

«А 25-того числа він повернув телефон.», - каже заступник директора.

На це Влад відповідє:

«Змушений був брати гроші позичати , забирати його і віддавати. Він його впізнав, сказав – це моє. Претензій не маю.»

Ірина Сахневич каже, що одразу відправила телефон опікуну хлопця, якій належить цей телефон:

«Цей телефон зразу, у мене якраз квитанція є, я відправила. Тут написано коли я його відправила , ось о 17-тій 52-ві опікуну цієї дитини.»

 

Поділитися